Генеральна Асамблея ЕАЕА та Річна Конференція 2019: основні тези та ідеї

Генеральна Асамблея ЕАЕА та Річна Конференція 2019: основні тези та ідеї

Ми маємо бути більш гнучкими і креативними у наших навчальних підходах, якщо хочемо, щоб зростала залученість в освіту дорослих. Вчитись має бути цікаво,  у навчанні має застосовуватись цілісний підхід – про це розповіли спікери Річної Конференції ЕАЕА у Копенгагені.

Генеральна Асамблея ЕАЕА та Річна Конференція 2019 відбулись в історичній частині Копенганена Вартові – епіцентрі освіти дорослих у Данії, місці, де жив і працював видатний датський вчений і просвітник Ніколай Фредерік Северин Ґрундтвіґ.

На Генеральній Асамблеї ЕАЕА членами було обрано нову Виконавчу Дирекцію і Президента. Пер Полудан Гансен з Датської асоціації освіти дорослих закінчив свій 6 річний термін перебування на посаді і було обрано нового Президента ЕАЕА – Уве Ґартеншлагера із DVV International. До цього Ґартеншлагер працював Регіональним Директором DVV в Лаосі, а в серпні починає роботу в якості Виконавчого Директора DVV International.

Знайти прихований потенціал

Річна Конференція була присвячена темам життєвих навичок і залученості. Анна Ніковська з Європейської комісії представила результати останнього «Дослідження освіти дорослих» (Adult Education Survey) та «Дослідження робочої сили» (Labour Force Survey).  

Лариса Лукянова, голова Правління Української асоціації освіти дорослих, яка взяла участь у Конференції ЕАЕА розповіла, що на жаль Україна не була представлена у результатах досліджень.

«Існує велика проблема у тому, що Україна не може подати статистичні дані про залученість дорослих людей в неформальну освіту. Ми навіть не маємо офіційної інформації від відомств  і міністерств про те, скільки у нас в країні виділяється коштів на освіту дорослих… Проведення дослідження з вивчення залученості дорослих у неформальну освіту на національному рівні є дуже дорого вартісним. Можливо, колись УАОД вдасться реалізувати такий проект» - зазначила Лариса Лук’янова.

У своїй доповіді Анна Ніколаєвська зазначила, що залученість у формальне та неформальне навчання значно зросла у країнах ЄС. Також зросла залученість у інформальне навчання, наприклад, навчання від друзів або навчання через використання медіа, особливо серед дорослих з низькою кваліфікацією.

«Існує величезний прихований потенціал у тих людей, хто залучений до інформального навчання і хоче навчатись. Ми маємо розкрити його» - сказала Анна Ніколаєвська.

Навчатись має бути цікаво

Рене Рейчел Андерсен, авторка книги «Скандинавський секрет» розповіла про те, що лібералізація освіти дорослих має глибоке історичне підґрунтя для розвитку холістичного мислення й демократії у скандинавських країнах. Андерсен стверджує, освіта дорослих має допомагати людям пристосовуватись до нових реалій.

 «Якщо у нас не буде доступу до освіти, ми не будемо здатні забезпечувати дотримання прав людини, демократії та знаходити вирішення кліматичних проблем» - підсумувала Андерсен. «Ми маємо запитати себе, як ми можемо зробити так, щоб люди захотіли знати більше.  Цікавість – ось це ключ, а не робочі навички».

 «Квітка життєвих компетенцій» від Датської асоціації освіти дорослих (DAEA)

Стіна Хову-Крістенсен з DAEA презентувала датську версію моделі життєвих навичок, «квітку життєвих компетенцій», яка додає креативності європейській моделі.

Як зробити так, щоб освіта дорослих була цікавою? Тріна Бендікс Худсен, секретар Праовння DAEA пропонує шукати відповідь на це питання у мотивації:

«Радість і цікавість тісно пов’язані з мотивацією. В цілому ідея неформального навчання полягає у тому, щоб прагнути вчитись, на противагу тому, щоб просто не вчитись».

Потрібен спільний метод

Під час дискусії учасників, було зазначено, що освіта дорослих застосовує різноманіття методів у своїй галузі. Проте є такі області, для яких потрібен спільний метод. Життєві навички – один із них. Підхід до них треба постійно оновлювати, відповідно до стрімкого розвитку суспільства, тому що через 5 років нам будуть потрібні нові життєві навички, аніж ті, що є зараз.

«Життєві навички можуть значно простіше дати нам розуміння, що ми маємо робити в освіті дорослих» - сказав Уве Ґартеншлагер у своїй заключній промові. «Якщо ми зможемо продовжити працювати над цим і паралельно надихатись концептом Освіти, тоді можливо ми станемо більш помітні на європейському та глобальному рівні».

 

Зворотнiй зв'язок
Надіслати